Сезон закінчено: експорт зерна з України склав 4/5 можливого

Експортні мита, скасування ПДВ і морози – ці чинники мали негативний вплив на темпи експорту зерна і привели до того, що при рекордному в історії врожай в 56 млн тонн обсяг відвантажень виявився далеким від потенційно можливого.

При завершенні 30 червня 2011/2012 МР, Україна експортувала близько 23 млн. тонн зерна з рекордного в історії країни врожаю в 56,7 млн ​​тонн.

Велика частина експортних поставок припала на кукурудзу – більше 12,2 млн. тонн (з вересня-2011 по травень-2012). Пшениці за 11 місяців було вивезено близько 5 млн тонн, ячменю – 2,3 млн. тонн. По експорту ячменю сезон став найбільшим розчаруванням – Україна втратила статус світового лідера з постачань цієї культури, скотившись з першого місця на п’яте і поступившись Австралії, Аргентині, ЄС та Росії.

За даними компанії GrainUkraine, більше третини (6,6 млн. тонн) всього українського зерна було куплено країнами Близького Сходу – Саудівської Аравією, Іраном, Сирією. В Північну Африку (Єгипет, Туніс) Україна продала близько 6 млн. тонн, Євросоюз купив 4,5 млн. тонн, тобто близько п’ятої частини всього експортованого (22,6%). Істотно зросла питома вага ринків Східної Азії (Японія і Південна Корея) – до 10% в структурі покупців.

Менше, ніж могли

Результат в 23 млн. тонн, на який за підсумками сезону вийшла Україна, мінімум на 20% нижче потенційно можливого і прогнозованого на старті сезону. “Потенціал експорту в 2011/2012 МР оцінювався на рівні 26-27,5 млн. тонн зерна. На темпах зовнішньої торгівлі негативно позначилися адміністративні заходи на старті сезону, а також замерзання портів на початку 2012 року”, – говорить аналітик компанії “Драгон Капітал “Тамара Левченко.

У перші місяці маркетингового року обсяги щомісячного експорту знаходилися на критично низькому рівні – у липні 2012 року було вивезено лише близько 380 тис. тонн зернових. На темпах торгівлі негативно позначилося введення експортних мит на три основні сільгоспкультури (пшеницю, ячмінь і кукурудзу) і скасування повернення ПДВ при операціях з сільгоспкультурами. Обидві новації вступили в силу з 1 липня. “Сталося це тому, що в держбюджеті не вистачало грошей і шукали, де їх можна знайти. Нам – експортерам зерна – по року треба було повертати 6 млрд., а тут ще Євро, так що треба було на когось заощадити. Заощадити вирішили на аграріях – мабуть, в силу звички “, – згадує Володимир Клименко, голова Української зернової асоціації.

За його словами, скасування ПДВ зменшило закупівельну ціну на 20%, а мита, ще 10%. Занижені на третину ціни в Україні на тлі рекордно високих на світовому ринку не влаштовували сільгоспвиробників, які почали притримувати свою продукцію. “Експортери взялися за роботу, компанії замовили судна, кораблі пливуть, а товару немає. Ми кинулися купувати, а по такій ціні виробники не продають, – пояснює глава УЗА. – Ми почали гальмувати кораблі, залізна дорога за липень-вересень не отримує доходи в бюджет, транспорт стоїть – так втратили 4 місяці. У цей час наші друзі-росіяни спокійно експортують 10 млн. тонн на ті ринки, куди повинні були постачати ми. Ми їм звільнили місце, за що вони нам сказали велике спасибі “. До кінця 2011 року за першу половину сезону Україна експортувала 9,8 млн. тонн зернових. Для порівняння, результат Росії за той же період – 18 млн. тонн.

Експортні мита на пшеницю і кукурудзу були скасовані 22 жовтня 2011, вивізний податок на ячмінь (14%, але не менше 23 євро / тонна) перестав діяти з 1 січня 2012 року. Після нового року експорт істотно активізувався, проте його природним обмежувачем стали можливості інфраструктури. “Укрзалізниця” не могла задовольнити різко зрослий попит на вагони, а під’їзні шляхи до портів не справлялися з піковим навантаженням. У січні учасники зернового ринку підписали меморандум з “Укрзалізницею”, де обумовили ритмічність поставок, після чого ситуація покращилася, однак надолужити згаяне і вийти на прогнозні показники було вже неможливо. Крім того, виникали зволікання з видачею дозвільної документації на переміщення зерна.

Також загальмували експорт і лютневі морози, які привели до замерзання портів і блокували навігацію. За лютий Україна експортувала всього 1,6 млн. тонн при очікуваному показнику в 2 млн.

Чи не поспіли до цін

“За фактом вже можна сказати – наш би, український урожай, та продати в липні місяці. Ми б мали колосальні доходи, яких не отримали”, – так оцінюють цінову кон’юнктуру гравці ринку в минулому сезоні. “Якщо говорити про світові ціни на зернові, то, приміром, на біржах фуражна пшениця і ячмінь урожаю 2011 року мали дійсно найбільш привабливі ціни в період з липня по серпень 2011 року”, – пояснює Світлана Воронова, директор департаменту продажів HarvEast Holding.

Проте в липні-серпні, коли ціни на зерно були максимальними, Україна як постачальник фактично була відсутня на світовому ринку зерна. Хоча основною причиною цього вважаються експортні мита, учасники ринку визнають, що не тільки вони були причиною скорочення поставок і упущеної можливості отримати максимум прибутку. “Можна в значній мірі погодитися з твердженням, що на старті сезону експортні ціни були найбільш привабливими, – говорить Роберт Бровді, комерційний директор компанії” Хліб Інвестбуд “. – Однак експортні мита на пшеницю, ячмінь і кукурудзу були далеко не єдиною, хоча і вельми суттєвою причиною того, що Україна як впливовий світовий експортер зернових не зуміла скористатися сприятливим моментом на початку сезону “. За його словами, Україна входила в новий сезон після неврожайного року і, на відміну від тієї ж Росії, з досить скромними кінцевими запасами зерна. По-друге, після початку збирання в очікуванні подальшого зростання світових цін українські аграрії не поспішали продавати зерно нового врожаю експортерам. По-третє, з 1 липня 2011 р. вступили в дію новації Податкового кодексу, згідно з якими експортери зерна втратили право на відшкодування ПДВ.

Цінова кон’юнктура на протязі сезону змінювалася кілька разів. У той час як в позаминулому сезоні (2010/2011МР) протягом досить тривалого періоду з липня 2010-го і до кінця травня 2011-го спостерігалося стійке і неухильне зростання світових цін на зерно, в сезоні 2011/2012 цінова ситуація була різноплановою. В цілому учасники ринку виділяють чотири періоди динаміки цінової кон’юнктури на зовнішніх ринках. “Перший період – це липень-серпень 2012 року, коли після корекції міжсезоння ціни знову пішли вгору. Другий період, з початку вересня і до середини грудня 2012-го, позначився затяжним і відчутним падінням ринків. Січень-квітень 2012 року (третій період) став часом підвищуючого вирівнювання цінової кон’юнктури, а також її помірною волатильності. І, нарешті, з другої декади травня 2012 року ми спостерігаємо чергове сезонне падіння вартості зерна на зовнішніх ринках “, – перерахував Роберт Бровді.

У 2011/2012 МР спостерігалися значні коливання цін на світових біржах по фуражній пшениці (від 262,5 $ / тонна в серпні 2011-го до 202,5 ​​$ / тонна в грудні 2011-го). “В цілому ціновий тренд по фуражній пшениці в 2011/2012 МР можна охарактеризувати зниженням світових закупівельних цін з кінця вересня по жовтень 2011-го, а також з грудня до середини січня 2012 року, а по ячменю спостерігався ціновий спад з кінця вересня 2011-го по січень 2012 року “, – говорить Світлана Воронова.

Мінімальними ціни на зерновому ринку України були в період з жовтня по грудень 2011 року, і основною причиною такого цінового падіння є наслідки експортних квот на експорт, що діяли на початку сезону.

За оцінками експертів, що завершився сезон генерував рекордну суму недоотриманого доходу для сільгоспвиробників – більше 45 млрд гривень. Цю суму сформували неповернення ПДВ при експорті, експортні мита, ручне регулювання цін на продовольство – всього понад 10 факторів. “Останній рік дав рекордну суму в 45,6 млрд. гривень, яку недоотримали аграрії. У перерахунку на гектар це становить близько 1,9 тис. гривень, яких держава не дала заробити”, – сказав глава Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Дело