Олександр Марюхніч: “Аграрна біржа робить ринок продажу деревини цивілізованим”
Якщо складати власне непрофесійне уявлення про аукціони, то у багатьох із нас неодмінно виникне «кіношна» картинка, на кшталт: «Тисяча гривень – раз! Тисяча гривень – два!.. три! – продано!». Проте у сучасному світі тотальної комп’ютеризації безпосередня присутність людей на торгах поступово відступає на другий план. Тим паче, що часто саме той, «старий», формат аукціонів – широкий плацдарм для зловживань…
Зрозуміло, що приклади неринкових відносин, які активно використовуються, на цьому не закінчуються. Наприклад, певні лісові господарства під час голосових аукціонів мають право (і активно цим користуються) знімати лоти з продажу, якщо ціна підвищується суттєво. Цим вони формують для себе сприятливу середню ціну для подальшого продажу ресурсу за прямими угодами на користь обраних (вибіркових) лісокористувачами контрагентів. Про яку реальну конкуренцію тут можна вести мову? З іншого боку, непоодинокими є випадки, коли учасники-покупці не вибирають та не оплачують куплений на аукціоні товар, у результаті чого лісовим господарствам завдаються збитки.
– Як працює Аграрна біржа? Чи вдалося щось змінити у відповідних негативних тенденціях? – з такими запитаннями ми звернулися до директора підприємства Олександра Марюхніча.
– Звичайно, упродовж тих 12 років, що працює Аграрна біржа, зроблено багато корисного і позитивного. Нині без зайвого пафосу можна стверджувати – перехід з нашими партнерами на електронний продаж необробленої деревини робить ринок прозорим!
Ми ліквідували як клас так звані «договорняки». На електронних аукціонах торг реальний, товар досягає своєї дійсно ринкової ціни, а попит і пропозиція формується вільно – саме так, як того вимагає чинне європейське законодавство. Наразі аукціони проходять на біржі щокварталу, а додаткові – щотижня.
Не хочу бути голослівним, тому наведу деякі цифри на підтвердження. Наприклад, за даними результатів аукціону з продажу необробленої деревини лісових господарств Київської області ресурсу ІІ кварталу 2017 року, спостерігалось незначне зростання ціни на пиловник сосновий 1 – 3 гатунків усіх діаметрів у середньому на рівні 2-3%. Водночас подекуди було відмічено зростання у межах 18 – 23% на сосну 2 – 3 гатунків діаметру 14 – 19 партій обсягом 50 куб. м по ДП «Іванківське ЛГ» та ДП «Клавдіївське ЛГ».
Щодо листвяних порід, то тут середня зміна ціни помітно вища: зростання ціни на дуб склало 38%, ясен – 13,7%. Це означає, що середня ціна породи після виставлення її на продаж змінилася на відповідний відсоток порівняно з початковою (стартовою). Отож державні підприємства отримають за дуб у середньому на 38% більше доходу, а в бюджет пропорційно потрапить більше податків.
Досить жвава конкуренція також відслідковувалася щодо техсировини для ВТП твердих порід – у середньому ціна зросла на 30,6%, а також дров’яної деревини для технологічних потреб – 15,2% зростання.
Максимальну пропозицію було зафіксовано на рівні 109% від стартової ціни. Це означає, що купівельна вартість окремих лотів зросла більш ніж удвічі. Відповідно, вищі прибуток, податки.
Крім того, створивши власний механізм арбітражу, ми дисциплінуємо гравців і спонукаємо їх до чесної гри. На сьогодні вже є випадки, коли учасників за вчинені порушення під час купівлі деревини та виконання угод із лісовими господарствами оштрафовано. Кошти від таких штрафів надходять на рахунки державних підприємств, фінансово покриваючи наслідки відповідної недобросовісності покупців-порушників.
Водночас учасники, які здійснюють порушення систематично, дискваліфікуються на наступні аукціони. Результати торгу за відповідними партіями товару анулюються, а деревина, разом із залишком непроданої, знову потрапляє на електронні аукціони. Від такого підходу виграють усі – держава наповнює свій бюджет, продавці реалізовують ресурс за ринковими цінами, забезпечуючи виплату заробітної платні, податків та підтримуючи життя соціальної сфери, малий і середній бізнес має реальну можливість придбати ресурс самостійно, не домовляючись із великими переробниками. Що говорити, навіть великі деревообробні заводи приймають відповідні правила, оскільки електронні торги – це зручно з точки зору електронного документообігу, закупівлі сировини не виходячи із власного офісу та не витрачаючи час на переміщення до місця проведення аукціону (як у випадку «голосового»).
На сьогодні в електронній формі проходить продаж необробленої деревини ресурсу Київської, Чернігівської, Харківської, Сумської, Рівненської, Кіровоградської, Тернопільської, Донецької та Луганської областей.
– Олександре Євгеновичу, біржа займається тільки торгівлею деревини, чи є й інші напрями діяльності?
– Слушне запитання. За роки роботи біржа значно розширила ринки власної присутності. Фактично, на сьогодні ми маємо досвід у забезпеченні продажу продукції сільського господарства, необробленої деревини, активів неплатоспроможних банків, проведення земельних торгів, а також аукціонів з відчуження іншого майна.
Підсумовуючи, можна констатувати – Аграрна біржа, перейшовши на електронні механізми продажу майна, робить відповідні ринки цивілізованими і прозорими.
Довідково: Аграрна біржа – це єдина державна товарна біржа в Україні. Кабінет Міністрів України створив її 2005 року. Основне завдання – забезпечити проведення Аграрним фондом товарних і фінансових інтервенцій з метою досягнення цінової стабільності на аграрному ринку. Крім того, за результатами торгів Аграрна біржа здійснює формування біржових котирувань та на замовлення клієнтів виконує моніторинг показників ринкового (позабіржового) ціноутворення на окремі групи товарів. Також на біржі команда досвідчених ІТ-фахівців постійно працює над упровадженням інформаційних технологій та створенням нових електронних торгових продуктів.
За матеріалами видання Фінансовий Контроль та AgroNews