Гниляк В. О., к. е. н., доцент кафедри біржової діяльності Національного університету біоресурсів і природокористування України

На сучасному етапі становлення і розвиток організованого аграрного ринку в нашій країні вимагає впровадження і застосування нових прогресивних видів біржових інструментів ? товарних деривативів (форвардів, ф’ючерсів, опціонів, свопів та ін.), які б змогли захистити власного товаровиробника від дії негативних факторів економічної системи та забезпечити прозоре і паритетне ціноутворення, трансферт товарних і фінансових потоків, прогнозування прибутковості, а також дозволили б досягнути успішного функціонування всіх суб’єктів АПК. Особливості української економіки до нині не сприяли створенню належних умов для становлення і розвитку повноцінної біржової індустрії, яка б дозволила успішно використовувати товарні деривативи усіма видами економічних суб’єктів аграрного ринку.

Висвітлення біржової проблематики з торгівлі товарними деривативами нині знайшло своє відображення в досить великій кількості праць як вчених-економістів, так і практиків біржового товарного ринку. Однак це не свідчить про те, що всі учасники вітчизняного організованого аграрного ринку досить повно розуміють економічну сутність, значимість та потенціал використання товарних деривативів у своїй діяльності.

Враховуючи дану особливість, першочергово зупинимось на визначенні сутності та особливостей функціонування організованого ринку товарних деривативів.

Світова історія економічного розвитку ринків деривативів свідчить про те, що поява перших аналогів деривативів, а саме форвардів, припадає на XVI ст., коли в європейських країнах були введені перші контракти на майбутню поставку цибулин тюльпанів (to-arrive contracts), а в Азії ? винайдені тікети на рис (rice tickets). Специфіка використання вищевказаних інструментів передбачала купівлю товару і його постачання в майбутньому на строк від 3 до 12 місяців. Водночас, сам термін «дериватив» з’явився не так давно. Можна із впевненістю констатувати, що цей широко відомий нині термін близько тридцяти років тому не мав практичного застосування. Біржові угоди, які нині належать до цього поняття, вперше почали функціонувати як інструменти «страхового» або «ризикового управління» кілька століть тому, тоді як термін «дериватив» фактично було введено у використання у середині 80-х років минулого століття [2, с. 20–27].

Для того, щоб з’ясувати цінність значення деривативу, звернемось до світових довідкових джерел. Як свідчить аналіз, у більшості випадків термін «дериватив» має наступне трактування, а саме: «деривативи ? фінансові інструменти, ціна яких прямо залежить від вартості одного чи декількох активів, якими можуть бути як цінні папери, індекси, боргові інструменти, товари, так і інші деривативні інструменти. Деривативи передбачають торгівлю правами чи зобов’язаннями на визначені активи, але не передбачають прямий трансферт власності» [7].

Звертаючи увагу на вітчизняну наукову та регулятивну біржову практику, необхідно зазначити, що лібералізація і консолідація біржових процесів на світовому ринку деривативів, спрямована на інтеграцію регіональних ринків у єдиний економічний простір, сприяла поширенню застосування у наукових працях та на законодавчому рівні терміну «дериватив» як кальки з англійської мови слова «Derivative» [8, с. 65]. Водночас необхідно зробити акцент на існуючі законодавчо встановлені положення у даному відношенні. Вперше визначення деривативу зустрічається у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», в якому «дериватив ? це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством» [3].

Схоже визначення наводиться і в інших законодавчих положеннях: Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів» [5], Правилах випуску та обігу фондових деривативів [6], Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України» [4]. Подібність трактування деривативу у всіх вищенаведених законодавчих актах пояснюється їх посиланням на первинне джерело ? Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» [3]. Характерна особливість цих законодавчих актів ? вони поширюють свою регламентацію лише на біржові деривативи, на що вказує ознака стандартизованості, і обмежують класифікацію деривативів, поширену у світовій практиці.

Дослідження економічної сутності товарних деривативів вимагає наведення класифікації останніх, схематичне зображення якої наведено на рисунку.

Так, за першою ознакою товарні деривативи включають в себе форвардні угоди, ф’ючерси, опціони, свопи. При цьому форварди, свопи та ф’ючерси передбачають реальну поставку товару, тоді як опціони використовуються як умовні угоди, що передбачають право в обмін на премію виконання або невиконання для однієї із сторін угоди. Товарні деривативи можуть обертатись як на біржовому ринку (форварди, свопи, фючерси, опціони), так і на позабіржовому ринку (форварди, свопи, опціони). У сучасній світовій практиці використання товарних деривативів носить різноманітний характер. Адже деривативи використовуються і в якості інструментів ризик-менеджменту (хеджування), і з метою здійснення спекуляцій, інвестицій та арбітражних операцій. Як ми вже зазначали раніше, базовим активом, що виступає предметом торгівлі товарного деривативу, може бути різноманітна сировинна продукція, товарні індекси групи сільськогосподарських чи інших видів товарів, а також простіші форми деривативів або комбінації з них. За механізмом виконання нами пропонується розглядати товарні деривативи як комерційні трансакції, що передбачають здійснення по них операцій з реальним базовим активом, або товарні деривативи як фінансові інструменти (у випадку, коли базовим активом є товарний індекс, декілька простіших деривативів чи даний дериватив використовується як фінансовий інструмент).

Аналіз економічної сутності товарних деривативів вимагає з’ясування об’єктивної обумовленості використання даних інструментів учасниками товарних ринків та визначення їх міри впливу на ринку. Виявити це можливо, завдяки визначенню функціонального призначення біржового ринку товарних деривативів, що забезпечується через виконання ним соціально-економічних функцій. Зокрема, функціональне призначення товарних деривативів забезпечується через виконання ними таких основних організаційно-економічних функцій, як: трансферт цінових ризиків; прозорість ціноутворення; перерозподіл товарних і фінансових потоків у часі і просторі; прогнозування майбутньої цінової кон’юнктури на товарних ринках; доступність кредитних ресурсів; контроль і відшкодування витрат на зберігання. Допоміжні функції товарних деривативів ? це організація біржових торгів; забезпечення клірингу та біржового арбітражу; біржова інженерія нових інструментів і технологій; науково-просвітницька діяльність професійних та непрофесійних учасників біржової торгівлі. А це в результаті призводить до виконання таких загальноекономічних функцій: підвищення конкурентоспроможності учасників біржової торгівлі та їх клієнтів; стабілізації товарних і фінансових ринків.

Отже, впровадження біржової торгівлі товарними деривативами у нашій країні стає доцільним, враховуючи те, що вони покликані, завдяки багатофункціональному призначенню, створити передумови для більш ефективного функціонування економічної системи.

З огляду на те, що сутність відповідної категорії найбільш детально виражається через її економічну доцільність, звернемо увагу на основні необхідні організаційні складові для успішного функціонування біржового ринку деривативів. Так, основними структурними елементами біржового ринку товарних деривативів є:

1)       організатор біржових торгів (біржа чи біржові електронні майданчики);

2)        клірингова палата;

3)       біржові ліцензовані склади;

4)       інститут посередницьких структур (брокерські контори);

5)       інформаційно-правове поле [1, с. 33].

Стан функціонування і розвитку усіх вищезазначених сегментів організаційної структури біржового ринку товарних деривативів прямо відображає як ступінь розвинутості біржової інфраструктури, так і рівень ліквідності біржової торгівлі у країні, а також визначає поточний кон’юнктурний стан і перспективи розвитку біржової торгівлі товарними деривативами на сільськогосподарську продукцію та її відповідність існуючим потребам суб’єктів ринку.

Таким чином, основною передумовою успішного застосування товарних деривативів на вітчизняному організованому аграрному ринку є усвідомлення учасниками економічних відносин ролі й призначення деривативів, а також доцільності їх застосування у господарській діяльності, яка вказує на те, що нині товарні деривативи є інструментами універсального використання. Крім того, нинішній стан біржової інфраструктури в нашій країні для забезпечення ефективних умов використання товарних деривативів потребує колосальних зусиль у напряму розробки і впровадження повноцінного законодавчого, нормативного та інформаційного забезпечення даного сегменту ринку в Україні на найближчу перспективу. Важливим при цьому залишається врахування зарубіжної практики як країн із ринковою економікою, так і таких країн, як Росія, що має позитивний досвід використання інструментів ринку товарних деривативів на сільськогосподарську продукцію у стабілізації своїх аграрних ринків.

 

Література:

1. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов. – М.: Федеративная Книготорговая Компания, 1998. – 352 с.

2. Едвардес Уоррен. Ключові фінансові інструменти / Пер. з англ. – К.: Всеувито; Наукова думка, 2003. – 255 с.

3. Закон України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» // ВВР. – 1997. – № 27. – С. 181.

4. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004  № 1877-IV // www.rada.gov.ua.

5. Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.99 № 632 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 1999. – № 6. – C.15–17.

6. Правила випуску та обігу фондових деривативів // Галицькі контракти. – 1997. – № 36. – C. 42.

7. Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник. – Т.: Карт-бланш, 2003. – 602 с.

8. Glossary of CFTC // www.cftc.gov/jpa/glossary/opaglossary_d.htm

Опционы

Опцио́н (лат. optio — выбор, желание, усмотрение) —  это вид договоренности , по которому потенциальный клиент или потенциальный продавец активов (товаров, ценных бумаг) приобретает законное право, но не в коем случае не обязательство,  и имеет право совершить приобретение или перепродажу того или иного  актива по заранее обговоренной цене в установленный уговором временной интервал в будущем, а так же на протяжении установленного участниками договора отрезка времени. При чем продающий опционы имеет непосредственное обязательство завершить соответствующую продажу , а  то и покупку активов в предписанных условиях  проданного опциона. (рис.1)

 

 

 

Опцион

Опционы на различные ценные бумаги, а так же товарные элементы или акции имеют хождение уже довольно таки много столетий. В тысяча шестьсот тридцатых годах во время тюльпано-мании пользовались фьючерсами  и товарными опционами (покупатель приобретал  возможность  покупки или продажи луковиц в скором времени по изначально оговоренной цене). Опционы дали дополнительные возможности ведения отношений на рынке тюльпанов так как тем, у кого не было полной суммы  денег для приобретения   пусть даже и одной единственной луковицы[3]. На сегодняшний час бывают такие разновидности  опционов

Изменяются они в зависимости от планов покупателя распорядиться с базовым активом:

–  Опционы  по закупке активов имеют название  – опцион колл «call option»-англ.

–  Опционы  помогающие продавать активы называются  –  опцион  пут «put option»-англ.

По срочности исполнения:

– европейский   «European option»-англ, «European style option»-англ  – опцион, могущий быть реализованным в самый крайний срок его действия.

– американский  «American option» »-англ,  «American style option»-англ – опцион, могущий быть реализованным в любое время до завершения срока действия.

– квазиамериканский  (Бермудский опцион; Среднеатлантический  опцион) – владелец этого опциона получает  возможность исполнить его в изначально оговоренное в  опционном  контракте срок и промежуток  до совершения  опциона  (окна). Опцион квазиамериканский   имеет  неограниченное количество окон для исполнения.

На рынке существуют опционы зависящие от рынка базовых активов:

Валютный  опцион «Foreign currency option»-англ; «Currency option» -англ;  «Option of exchange» -англ – опцион, предоставляющий  право на приобретение или продажу базового объема иностранной валюты по оговоренной  цене в отрезок определенного временного интервала.

Фондовый  «Stock option»-англ – в основе этого опциона лежат обычные акции корпорации.

Товарный  опцион «Commodity option»-англ – опцион, раскрывающий покупателю возможность покупать или продавать определенную часть товара по стоимости исполнения  опциона  до назначенного срока.

Опцион на индекс  – объектом этого опциона бывает объем  кратный установленному фондовому индексу.

Опцион на процентную ставку – этот опцион оплачивается заранее по оговоренной процентной ставке.

Опционы на имеющиеся товары «Options on physicals»-англ – процентные опционы, ценных  бумаг с установленной базовой доходностью.

Валютный опцион с депозитным покрытием – опцион который структурирован инвестиционным продуктом, сочетающий в себе такие же финансовые инструменты как депозит или валютный опцион. Валютный опцион имеющий депозитное покрытие дает Вам право зарабатывать гораздо более высокий процент, чем по базовому депозиту, а также ведет к риску распоряжения валютой.

Валютный опцион имеет  свои преимущества

На рынке опционов имеется также несколько разновидностей более редких и сложных форм опционов. Вот некоторые из них:

«Shout option»-англ – опцион, этот вид опциона дает право имеющему его сравнять настоящую стоимость исполнения с ценой текущих базовых активов в любой отрезок времени вплоть до даты совершения опциона, путем “громкого произношения” новой стоимости исполнения.

Барьерный  опцион «Barrier option»-англ – опцион, оплата по которому находится в зависимости  от, достижения ценой базового уровня актива за определенный участок временного интервала.

Отсроченный  опцион «Postponement option »-англ – опцион, подразумевающий вероятность отсрочки, не имеющей в виду полное исключение возможности продолжения сделки в будущем.