Підводити підсумки роботи завжди важко, особливо коли сезон ще не закінчився і попереду добра половина шляху. Тим більше це зробити складно, якщо аналізуєш формування ринкової кон’юнктури того чи іншого сегменту, зокрема, якщо це стосується настільки різнопланового за своєю суттю і структурі ринку зернових. А якщо говорити про світовий зерновий ринок, то важливу роль при аналізі розвитку ситуації відіграє географія, а саме – тісний зв’язок ключових країн-виробників, експортерів, імпортерів. У цьому матеріалі експерти ІА «АПК-Інформ» підведуть підсумки першої половини зернового 2011/12 МР, приділивши головну увагу ключовим моментам.
Пшениця
Розглядаючи кон’юнктуру ринку піврічної давності, хочеться виділити змішаний характер цін, який зберігся і до теперішнього моменту. Серед основних чинників варто відзначити погодні умови в США, а саме посуху в південних регіонах. При цьому ситуація в Причорномор’ї, зокрема скасування експортних мит в Україну і нависла загроза запровадження експортних обмежень в Росії, також внесла свої корективи в настільки не безхмарне ціноутворення пшеничного сектора. Зростання котирувань на ключових світових біржах був переважно спекулятивним і недовготривалим.
Учасники ринку пильно стежили за змінами прогнозів ключових експертів аграрного ринку, а саме USDA і IGC. Так, якщо ще в липні аналітики Світового ринку по зерну очікували валового збору пшениці в 2011/12 МР на рівні 674 млн. тонн, то вже до грудня їх оцінка становила 683 млн. тонн. Що стосується прогнозів USDA , то тут коригування виявилися більш істотними – з 662,42 млн. тонн у липні до 688,97 млн. тонн в грудні.
Що стосується цінових тенденцій в країнах Євросоюзу, то чиказькі ф’ючерси задавали основний тон розвитку котирувань на паризькій та лондонській біржах. Валютні зміни, погодні умови, причорноморський фактор – все це і багато іншого враховувалося при формуванні цін. При цьому на увазі завищених цін на борошномельну пшеницю в порівнянні з іншими постачальниками європейське зерно, зокрема французьке, залишалося не настільки затребуваним, як раніше. Ключові світові імпортери дозволили причорноморської пшениці відновити свої позиції і дуже швидко переорієнтувалися на закупівлі російської, а потім і української пшениці.
Повернення російського зерна на єгипетську землю сталося на старті сезону. Єгипетський державний оператор, компанія GASC, дуже швидко переметнувся в “причорноморський табір”, забувши і про не настільки високій якості, як у випадку з американською та європейською пшеницею, і про несвоєчасні поставки, і про невідповідності закуповуваного і поставленого зерна. Рекордний відрив цін на російську пшеницю від інших пропозицій зробив свою справу. При цьому вже в липні трейдери почали говорити про тріумфальне повернення української “блудної” пшениці в ряд постачальників в регіони Близького Сходу і Північної Африки, яке сталося дещо пізніше, а саме 29 жовтня, коли весь обсяг законтрактованого єгипетським імпортером пшениці був українського походження. Даний факт мав місце після того, як представники компанії GASC підтвердили намір знову внести Україну до списку учасників тендерів на постачання пшениці до Єгипту за умови, що дане зерно буде відповідати високим вимогам імпортера. Так, згідно з новими вимогами, вміст протеїну в причорноморської пшениці повинно було бути не менш 12-12,5%, тоді як для іншого походження – 11,5%.
Разом з тим, у листопаді Аргентина вирішила пробитися на єгипетський ринок, “наступаючи на п’яти” причорноморської пшениці. Основним фактором, що перешкоджає завоювання близькосхідного ринку, стало географічне розташування південноамериканської країни, в результаті чого пропозиції щодо фрахту закупленої продукції знаходилися на досить високому рівні. Крім того, після річної заборони на експорт зернових з Причорноморського регіону внаслідок неврожаю через посушливе літо, а також мита на експорт зазначеної продукції, введених України, які потім були скасовані, експортери, насидівшись без роботи і прибутку, готові були йти на явний демпінг, лише якби тільки не упустити  можливість заробити. Проте вже на початку грудня Єгипет закупив 180 тис. тонн аргентинських  зернових. Весь цей час США і Європа залишалися осторонь. Лише зрідка Румунія “подавала голос” і брала хоч і маленьку, але перемогу.
Розвиток ситуації в Індії також привертав увагу трейдерів. Так, після 4-літньої заборони, беручи до уваги перспективи зростання виробництва пшениці в країні в 2011 р., а також відсутність вільних потужностей для зберігання нового врожаю зернової, в середині липня місцева влада прийняла рішення про скасування заборони на експорт зазначеної продукції. Однак вказане рішення уряду Індії виявилося дуже несвоєчасним, після того як Росія заповнила ринок дешевою пропозицією своєї продукції. І незабаром було вирішено дозволити вивезти не більше 1 млн. тонн, а потім рішення було змінено на користь 2 млн. тонн пшениці.
Кукурудза
Щоб говорити про ринок кукурудзи, варто нагадати, що для даного сегмента ще не настав переломний піврічний період, проте з початку сезону можна виділити ряд моментів, що привертають увагу. Чого варто  збільшення кількості закупівель Китаєм американського зерна, незважаючи на рекордне внутрішнє виробництво. При цьому постійно зростаючий попит з боку тваринницького сектора спонукав місцевий уряд прийняти рішення про нарощування виробництва кукурудзи, використовуючи при цьому технологію ГМО.
Південна Корея, у свою чергу, скориставшись зниженням світових цін на кукурудзу, продовжила масштабні закупівлі зерна, плануючи збільшити імпорт в 2011/12 МР до 8 млн. тонн на тлі підвищеного інтересу місцевих переробників.
Тим часом, Мексика оголосила про намір компенсувати втрати врожаю кукурудзи шляхом вирощування ГМ культур і відмовитися від імпорту продукції в майбутньому. Однак в 2012 році країна планує збільшити закупівлі, щоб поповнити внутрішні запаси.
Що стосується Південної Америки, то погодний фактор став визначальним при формуванні ціноутворення в Аргентині і Бразилії. Надмірні опади, змінившись заморозками, які хоч і поліпшили стан полів та хід посівної кампанії, все ж змушують фермерів і разом з ними трейдерів побоюватися щодо долі майбутнього врожаю.
За даними з Індії, очікується збільшення темпів експорту кукурудзи в 2011/12 МР, зокрема в азіатському напрямку, незважаючи на інформацію про пташиний грип в країнах Азії в вересні. Так, експерти вважають, що місцеві експортери зможуть поставити на світовий ринок близько 2,8 млн. тонн зерна проти 0,8 млн. тонн в 2010/11 МР.
Європейський ринок кукурудзи розвивався в змішаному ключі, слідуючи переважно за американським ринком. Ситуація у фінансовому секторі ЄС поряд зі страйками болгарських фермерів і погодними змінами також зіграли важливу роль. Крім того, починаючи з жовтня, в Болгарії на тлі несприятливих погодних умов (снігопади) порти працювали з затримками.
Ячмінь
Ринок ячменю залишався досить стабільним в порівнянні з іншими зерновими культурами протягом першої половини сезону. Відзначався підвищений попит виробників комбікормів північноєвропейського регіону, однак торгово-закупівельна активність була обмеженою протягом усього звітного періоду. Однак той факт, що Україні не скасувала експортні мита на ячмінь, додавав оптимізму європейським трейдерам, які, в свою чергу, проводили лише одиничні угоди, сподіваючись на поліпшення ринкової кон’юнктури.
Ряд міжнародних тендерів явно вказував на зростаючі потреби імпортерів. Так, Туніс і Йорданія провели кілька тендерів поспіль на закупівлю ячменю довільного походження. До того ж Саудівська Аравія збільшила попит напередодні Рамадана і трохи знизила його в осінньо-зимовий період.
Підводячи підсумки, хочеться сподіватися, що наступні шість місяців сезону (а для когось і вісім) також дозволять учасникам ринку не просто існувати, а жити, незважаючи ні на які погодні катаклізми, обмеження і будь-які інші чинники, що перешкоджають нормальній, стабільній роботі ринку.