Результат торгів станом на 2016-10-27: Соєві боби (CPT): 356 USD/MT (-6.81%)     |

Особливості ціноутворення на українському ринку

Олександр Марюхніч - керівник Аграрної біржі

У минулому маркетинговому році Україна увійшла до трійки країн з найвищими обсягами постачання зернових на світовий ринок. Рекордний обсяг зернових, який ми змогли експортувати – більш ніж 32 млн тонн – це і додаткова валютна виручка, яка сьогодні критично необхідна країні, і додаткові робочі місця, і розвиток інфраструктури експорту. З іншого боку, ми експортуємо сировинні товари з низькою доданою вартістю, а наш вплив на ціноутворення не є суттєвим.

Давайте розглянемо, як формуються ціни у розвиненому світі на прикладі зернового ринку.

Згідно з прогнозами IGC, у світі в поточному маркетинговому році буде вироблено понад 2 млрд тонн зернових, 300 млн з яких задіяно в торгівлі; але не весь цей обсяг торгується на біржі. За різними оцінками, на біржовому ринку торгується від 10 до 30% зерна. Виходить, що результати біржових торгів менше 100 млн тонн зернових формують ціни на інші 2 млрд тонн у всьому світі.

Україна також є залежною від ціноутворення на біржових ринках. Але це ніяк не стимулює розвиток сучасного національного біржового ринку. Створена величезна кількість товарних бірж, їм дано «найкрутіші» назви, які тільки можна придумати, але реальних змін немає. Вже озвучуються тези, що, може, варто відмовитися від національного біржового ринку й орієнтуватися виключно на котирування світових бірж. Я вважаю – це вкрай хибна думка.

Законодавчий почин

28 грудня 2014 року Верховна Рада прийняла закон №72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням». Документ передбачає, що для цілей оподаткування контрольованих операцій з імпорту/експорту визначених законом товарів, для встановлення найбільш порівнянних цін за принципом «витягнутої руки» використовуватиметься середня вартість таких товарів, що склалася на товарній біржі за декаду, що передує проведенню контрольованої операції. У свою чергу, перелік товарних бірж для кожної групи товарів визначатиметься в порядку, що встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.

Тут начебто все логічно, але, як часто буває у нашій чудовій країні, трактування закону робиться людьми, які не зовсім розбираються в нюансах ціноутворення.

Ось основні тези того, що для визначення порівнянних цін слід приймати до уваги тільки котирування світових бірж:

Ліквідність на світових біржах значно вища, ніж на внутрішньому ринку;

Біржові котирування світових бірж враховують усі фактори (спекулятивні і фундаментальні), а тому є відображенням реальної вартості активу;

Біржові контракти стандартизовані, тому конкуренція ведеться чисто по вартості активу – це дозволяє прибрати фактор договорів з пов'язаними особами.

Ці фактори можуть зіграти злий жарт у наших ринкових реаліях, які працюють у форматі позабіржового ринку. Це створює додаткові труднощі для виявлення ринкового рівня цін, оскільки:

  • Більшість зовнішньоекономічних контрактів є не стандартизованими;
  • Українська продукція не відповідає якісним характеристикам біржових контрактів світових бірж;
  • Базис ціни (різниця між ф'ючерсним ринком і ринком реального товару) сильно впливає на ціноутворення і практично не піддається прогнозуванню.

Зазвичай експортери поставляють товар не біржової якості, а у відповідності зі специфікаціями замовника. Експортер, звичайно, робить (і повинен робити) певний дисконт або премію від біржових котирувань. Але як зрозуміти, наскільки вони відповідають (або відповідали) реаліям ринку?

Ще одним вкрай важливим показником правильності розрахунку ринкових цін стане базис ціни. Аналітичний відділ Аграрної біржі проаналізував динаміку торгів пшеничним ф'ючерсом на біржі MATIF і ціни продовольчої пшениці FOB Одеса. У результаті виявилося, що базис коливається у дуже широкому коридорі. Наведу яскравий приклад: 30 квітня 2013 року базис становив -48 $/t (тобто з ціни ф'ючерса треба відняти 48 доларів на тонні), а через місяць – 28.05.2013 – уже +59 $/t. Це пояснюється як внутрішніми факторами попиту і пропозиції, якістю зерна, так і ринковою кон'юнктурою світової торгівлі.

Тільки ці фактори поставки нестандартизованої продукції та неможливість визначення базису дозволяють будь-якому експортеру, який підпадає під дію норм про трансфертне ціноутворення, подати на контролюючі органи до суду і легко виграти його.

Проміжні підсумки

З одного боку, ми не можемо використовувати біржові котирування світових бірж цілком і повністю, а з іншого – нічого не зробили для розвитку власного біржового інституту. На сьогодні не існує жодного стимулюючого важеля, який би мотивував учасників ринку торгувати на прозорому і сучасному біржовому майданчику.

Ринку лише потрібен орієнтир. У 2013 році на фондовому ринку був податок на позабіржові операції у розмірі 1%. Чому сьогодні, коли наша держава страждає від виведення капіталу і недоотримує кошти через високий рівень тіньової економіки, яка є згубною для країни, не стимулює при цьому ведення прозорого і чесного бізнесу?

Замість епілогу

Багато експертів розцінюють кризу як час для структурних і якісних перетворень. Ми повинні створити власний національний біржовий ринок, який стане справжнім ціноутворюючим центром не тільки для України, а й для всіх країн Причорномор'я. Те, що не вийшло на біржі СМЕ груп, коли вони ввели причорноморський ф'ючерс, зараз може стати реальністю в Україні.

Сьогодні ми радіємо зниженню цін на нафту, але забуваємо, що РФ останні п'ять років також займає одні з перших місць з поставок продовольства на світовий ринок. Якщо ціни на нафту формуються на Нью-Йоркській біржі NYSE під впливом трейдерів і країн ОПЕК, то ціна на сільськогосподарську продукцію хоча б для країн Причорноморського регіону повинна формуватися в Україні (зазначу, що «в Україні» – не означає «у Києві»). Наш вплив на ціноутворення на продовольчі товари має бути найбезпосереднішим.

Вже через 35 років очікується дефіцит двох головних ресурсів – енергії і продовольства. Сільське господарство може стати перепусткою України у світову економічну еліту. Але для цього потрібно вже зараз ставати зразком виробництва, переробки і, найголовніше, ціноутворення на товари.

3 515 переглядів