Результат торгів станом на 2016-10-27: Соєві боби (CPT): 356 USD/MT (-6.81%)     |

Козаченко: через мита на експорт зерна держава втратила колосальні кошти

d08a6763bd8e35255864c28ba5fb8e04.nd08a6763bd8e35255864c28ba5fb8e04

Голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в інтерв’ю bbc.ua серед найважливіших подій 2011 року в українському АПК виділив унікальний врожай та унікальну практику оподаткування зернового експорту. Він прогнозує, що за умов нової хвилі світової фінансової кризи сільське господарство може стати для України "тягловою конячкою", що допоможе подолати цю кризу.

1.Рекордний урожай
Такий урожай був вперше зібраний не тільки в незалежній Україні, а й за всі часи в Україні, - яка була і в структурі Радянського Союзу, і до того часу, в минулому столітті, і особливо зараз, – в останні два чи три роки незалежності. Два роки тому було 53 мільйони, а сьогодні ми впевнені, що буде понад 55 мільйонів тонн зернових. Це є важлива подія. Вона свідчить про те, що навіть у складних умовах, в яких ми знаходимось, а саме – коли в нас недостатньо матеріальних ресурсів, сучасної техніки, бракує фінансування, - все-таки ми можемо в таких умовах ставити такі рекорди, і це свідчить про те, що ми маємо дійсно великий резерв.Теж важливим є інший рекорд, хоча він був ще кращим в радянські часи, але за роки незалежності ми вперше виробимо близько 2 з половиню мільйонів тон цукру. При споживанні приблизно від 1,9-2 мільйонів тонн ми будемо мати перевиробництво, яке дасть можливість Україні планувати активніше свої експортні поставки даної продукції. Також ще один приклад – виробництво кукурудзи у нас сягнуло понад 20 мільйонів тон. Сьогодні ми вже зібрали 22 з половиною мільйони тон кукурудзи, і це теж рекорд за всю історію України.
2.Запровадження в Україні експортних митна зернову продукцію 
Це було вперше зроблено у поточному сезоні, раніше Україна ніколи не використовувала такі важелі впливу на ринок. І це був негативний досвід, держава втратила колосальні кошти, і фермери теж втратили дуже багато.
3. Україна погодилась на дуже жорсткі умови з боку Європейського Союзу стосовно зони вільної торгівлі
Ці умови передбачають квотування на поставку великої кількості продукції в Європу, але в протилежному напрямку Європа не має ніяких обмежень на поставку своєї продукції в Україну. Це, безумовно, буде впливати на розвиток подій в Україні і буде примушувати нас інвестувати більше коштів, підвищувати ще більше врожайність зернових культур, інших культур рослинництва і продуктивність у тваринництві також. І, окрім сільського господарства, наша харчова індустрія теж потребуватиме великих інвестицій для того, щоб виробляти продукцію, яка не тільки відповідає європейським стандартам, а ще і перевершує їх по якості і по показниках безпеки.
4. Україна відновила поставки продовольства на єгипетський ринок
Представники найбільшої єгипетської державної структури інспектували Україну, мали зустрічі з виробниками зерна, з трейдерами, які продають його, відвідали лабораторії, що контролюють якість продукції, і дали "зелене світло" українській продовольчій пшениці, яка в останні 5 років практично не поставлялась на єгипетський ринок. Я думаю, що ми зараз відвоюємо втрачене, і більше не будемо його втрачати.
5. Сумарне падіння капіталізації агрохолдингів
За останні 10 років цей рік був найгіршим з точки зору падіння капіталізації агрохолдингів. Воно складає близько 40%, якщо в середньому взяти падіння. Якщо взяти загальну капіталізацію, то це величезні втрати. Якщо говорити про внутрішні причини, то їх можна знаходити в рейтингах, які щодня публікуються про Україну – про умови ведення бізнесу, про корупцію, про конкурентоспроможність України і так далі. І друге, звичайно, це фінансова світова криза. Ці дві проблеми є дуже відчутними для публічних компаній.
6. Підготовка законодавчої бази для запровадженняринку землі
Тут ситуація є надзвичайно складною. З одного боку, зроблена колосальна робота державними органами. В першу чергу, зроблено дуже багато для завершення видачі державних актів на право власності на землю та відновлення бази даних по реєстрації прав власності на землю. Дуже багато зроблено для створення земельного кадастру. Але разом з тим, на прийнятті закону про ринок землі остання крапка не поставлена.Дуже бурхлива дискусія іде стосовно того, чи варто реально створювати ринок землі при тих умовах, які передбачені напрацьованою вже законодавчою базою за останній рік. І ми, мабуть, вперше бачимо протидію приватизації землі. До цього всі роки боролися за те, щоб був створений ринок землі. Більшість суб’єктів господарювання в аграрному секторі, переважна більшість, виступала за те, щоб ринок землі був. Сьогодні - навпаки, виступають проти цього.Зараз є ситуація невизначеності, яка найгірша в будь-яких умовах (З 1 січня завершується мораторій на продаж землі. - ред.). Якщо навіть прийнятий поганий закон, але законодавча база існує, то це краще, ніж коли немає законодавчої бази, це можна використовувати як хочеш. Це найгірше, що може бути.З одного боку, є великі сумніви у тому, що закон про землю, про ринок землі буде на користь суб’єктів господарювання. Те, що держава, або, як кажуть, чиновник державний, отримає від цього закону. І тут є дуже-дуже багато речей, які важко проконтролювати. Громадськості дуже важко вплинути на них. І це непокоїть суб’єктів господарювання, тому що ми взагалі-то маємо зараз у суспільстві дуже складну політичну ситуацію.
Прогнози - 2012
У нас будуть проблеми з продовольчою пшеницею. 
Це вже очевидно сьогодні, тому що були дуже погані, несприятливі кліматичні умови, і посіви озимої пшениці дуже постраждали. Це вже не можна відновити, ніяк не можна вплинути на це, тому в наступному році ми будемо мати значно менший урожай продовольчої пшениці. А оскільки це так, то звільняються великі площі, які будуть незадіяні, тому що пшениці там не буде. Там буде посіяно більше ярих культур, в першу чергу, кукурудза, збільшаться посіви сої, я думаю, сорго. І Україна в наступному році знову буде серйозним гравцем на ринку кукурудзи.
Я думаю, що аграрний сектор буде для України в якійсь мірі, як називають на Заході, "driving force".
Тому що світова фінансова криза найбільше б’є по таких товарах, як метал, по так званих іпотечних проектах, пов’язаних з будівництвом, тощо. По сільському господарству вона теж б’є, але падіння відбувається не так різко, бо можна не будувати будинки, можна не виробляти автомобілі, не брати для цього метал – і для будинків, і для автомобілів, але не можна відмовити собі в їжі. І сільське господарство може різко впасти тільки у разі якихось надзвичайних погодних умов на планеті. Але це не співпадає з циклами економічних або фінансових криз. Тому сільське господарство залишиться в складних умовах, але під час глобальних фінансових негараздів сільське господарство для України може бути тягловою конячкою, яка буде на собі все везти.
340 переглядів